Кралицькый Анатолій Федорович (словац. Anatolij Kralický, мирське имня Александр; уродився 12 фебруара 1835 года у Вышньых Чабинах типирь Межилаборськый округ Словакії — умер 11 фебруара 1894 года у Мукачові) сященник-василіянин, літератор-прозаік, етноґраф, історик, фольклорист, новинарь, громадськый діятель; один из Подкарпатськых «будителюв» другоі половкы 19 стр.
Быв из многодітної сімні. Ошколовався у манастырськых ошколаціях і у Ужгородськуй духовнуй семінарії.
З 1858 года робив вучительом, а из 1869 года і до кунця житя — иєгуменом Мукачовського Сято-Миколайовського манастыря.
Анатолій Кралицькый изобрав велику бібліотеку. Много книжок даровав му Михаил Драгоманов.
Умер 1894 года у Мукачовському манастырі.
Дописовав з І. Франком, котрый друковав окремы працї Кралицького в журналї «Життя і слово».
Друковався у вшыткых закарпатьскых выданях. Особлива є ёго заслуга в збераню і публікації памяток давнины, етноґрафічных і фолклорных матеріалів.
Автор богатых оповідань зо жывота рідного краю, підкарпатьскых Лемків. Выдав повість «Князь Лаборець» (1863) та ряд іншых. Сполупрацовав з тыжденником Сова.