Александер Андрівич Митрак уродився 16 октовбра 1837 года, у с. Плоскоє, тепирь Свалявського района Закарпатської области Украйина — умер 14 марта 1913 года, у с. Росвигово, типирь у составі г. Мукачово. — активіст національного, культурного і языкового возрожденія межи славянськых народов, русинськый писатель, поет, фольклорист і етноґраф. Сященник.
Карпаторусинськый «будитель». Жив і творив на Подкарпатськуй Русі.
Ошколовався у Ужгородськуй богословськуй семінарії.
Послє окончанія у 1862 годі быв сященником у ряді сел Подкарпатя. Из 1864 года зачав печататися у містных печатных ізданіях.
Темов його стихов і очерков были жизня і быт верховинцю, у тому числови і лемку, їх обычаї і нравы.
Путишествуючи по Карпатах і Подкарпатю А.Митрак ізучав і собирав народні співанкы і легенды, часть из якых зайшла у зборник Я. Головацького «Народні пісні Галицької та Угорської Русі».
У 1881 годі составив і іздав русько-мадярськый словарь. Мадярсько-руськый словарь, пудготовленый А.Митраком, быв ізданый уже послє його смерти у 1922 годови.
У свойих проізвідєніях, у часности художественных, іспользовав язык подкарпатськых лемку (лемаку). Кроме русинського языка писав і на українськум.