Іван Петровцій родився у селі Осій, Іршавського району. Школу выходив у селі Ільниця.
За свою жызнь упробував много робіт, таких як: грузчик, різнороб, шахтёр, токарь…
Воєнну службу ніс у німецькому Дрездені.
В 1973 году выштудувув факультет французської філолоґії в Ужгородському університеті.
Якиїсь час робив учительом у рудному селі, пак бов журналістом.
Дустав много грамот й похвал за свої чины у області русинської культуры, є признаный як майліпшый поет постсоветського Закарпаття.
Помер 1 януара 2016 у селі Ільниця.
На русинскому языку написав слідуючі книгы:
- «Дїалектарій, авать Мила книжочка русинської бисїды у віршах», 1993
- «Наші спüванкы: русинська поезия», 1996
- «Наші и нинаші спüванкы», 1998
- «Битангüські спüванкы», 2001
- «Послїднї спüванкы», 2004
- «Спüванкы», 2006 — «Спüванкы», Второе издание: 2013
- «Сто двадцять два стихы», 2009
- «Бумбурішкы. Русинськоє читаня», 2014